Тест російського військового сухпайка: чи був він найкращим із трьох?

Посеред нізвідки по мене під'їхала «Лада».

За кермом Петер Гал, зріст 188 сантиметрів, командир розвідувальної бойової групи імені витязя Шандора Горвата. Це він написав мені, що має російський військовий продовольчий пакет, і запропонував розпакувати його разом. Він відвіз мене туди, де рядами стоять радянські бронемашини, і ми розпалили вогонь у тіні БРДМ.

Це був уже третій сухпайок, який я з'їв повністю. Спочатку американський MRE, потім український, тепер цей. І скажу одразу: він виявився найбільшою несподіванкою.

Почну з того, як він до нього потрапив, бо зазвичай це перше питання. Петер дістає такі пакети зі складів, із запасів, яким скоро виходить термін і які йдуть на знищення. Конкретно в цього пакета термін уже вийшов, у червні. До цього я ще повернуся наприкінці статті, бо з погляду препера це одна з найцікавіших частин.

І наперед: ця стаття не про політику, і в коментарях я теж не хочу політики. Вона про продовольчий пакет і про те, чого з нього може навчитися людина, яка готується.

Що це і коли його видають

За словами Петера, це новіший тип добового сухпайка російської армії, і в ньому приблизно чотири тисячі калорій. Це десь удвічі більше за середню добову потребу дорослого, і на те є причина: його видають солдатам, коли вони прибувають на нове місце, копають окопи, будують укріплення, а польової кухні поблизу ще немає.

Цю цифру я наводжу з його слів, сам я її не вимірював.

Сама упаковка, до речі, теж повчальна. Вакуумний пакет із шаром алюмінію, який можна знову закрити. Петер каже, що раніше все було в картонній коробці, не герметичній, і часто у відкритому пакеті чекала чорна пліснява. Вакуумна упаковка це не питання естетики. Від неї залежить, чи можна буде це їсти через три роки.

Що всередині

Коли ми все виклали на стіл, вийшла несподівано велика купа.

Три основні страви: яловичина з крупами й овочами, м'ясо птиці в томатному соусі та м'ясо птиці з квасолею в лечо. Кожна приблизно по 250 грамів.

Доповнення: згущене молоко, згущене молоко з шоколадом і горіхами, батончик із сухофруктів, яблучно-полуничний джем, рублена шинка на кшталт ланчміту, сир, хлібні галети, печиво.

Напої: розчинна кава, чорний чай до кожного прийому їжі, вітамінні напої в порошку, цукор, сіль, перець.

А тепер те, чим цей пакет відрізняється від українського. Те, що не є їжею:

• три грілки
• три таблетки для знезараження води, кожна на один літр
• сірники, що горять навіть під водою
• консервний ніж, три ложки, жувальна гумка

Це вже не просто їжа. Це добовий набір для виживання, в якому їжа лише найбільша позиція.

Грілка, якої бракувало в українському

У статті про український сухпайок найважливішим висновком було те, що в ньому немає саморозігріву, і що на фронті часто навмисно їдять холодним, бо підігрів залишає тепловий слід.

А в цьому пакеті грілка є, по одній на кожну з трьох основних страв.

Одна практична деталь, яку видно й на фото: лоток не треба нікуди перекладати, його можна ставити просто на пальник. На одну посудину менше мити, а в критичній ситуації це не дрібниця.

Це не означає, що один пакет кращий за інший. Це означає, що за ними стоїть різне припущення. Один виходить із того, що розпалити вогонь ти не зможеш. Другий із того, що зможеш.

Для свого запасу варто вирішити саме це: на яке припущення ти спираєшся. А найнадійніша відповідь така: мати в запасі і те, і те.

Який на смак

Ми з'їли всі три страви, і про кожну скажу чесно.

Яловичина з пшеницею. Вона стала переможцем. Пряна, з відтінком каррі, але без перебору, а це вже багато. Великі шматки м'яса, а не перемелена маса. За текстурою наче трохи тверда дрібна паста. Жирна, але солдатові, що копає окоп, жир і потрібен.

М'ясо птиці в томатному соусі. Чисте м'ясо, майже нічого більше. Що окремо впало в око: воно не пересолене. Саме на цьому такі страви зазвичай і псують. Смакує радше як рагу, ніж як страва в томаті, і бракує одного: гарніру. Макаронів, крупи, будь-чого. Саме по собі теж добре, але з хлібом вийшла справжня трапеза.

М'ясо птиці з квасолею в лечо. Яскравий смак перцю, багато овочів, морква, квасоля. З якістю тут теж усе гаразд, просто квасоля не мій улюбленець, тому в мене ця страва третя. Хто любить лечо, для того вона буде першою.

Хлібні галети тонші, ніж в українському, і тому їх набагато легше кусати. Смак нейтральний, пшеничний. В українському був присмак, що нагадував консервант, тут я такого не відчув.

Джем на основі яблука й полуниці, дуже солодкий, але справді має смак фруктів і не напханий барвниками. Кава червонуватого кольору, гірка, трохи незвична, але непогана. Фруктовий батончик зі сливою й горіхами, і в нього такий сильний сливовий смак, що Петерові він нагадав сливовицю.

Загалом цей пакет несподівано добрий. Петер, який їсть такі вже багато років, сказав, що такого раніше не отримував: у старіших були переважно крупи з м'ясом, і людину так не балували.

А тепер про прострочений термін

Термін цього пакета вийшов у червні. Ми все з'їли, і нічого поганого з нами не сталося.

Але з цього не випливає, що можна їсти прострочену їжу. Випливає інше: дата на упаковці й реальний термін зберігання це не одне й те саме, і різницю здебільшого визначає упаковка. Вакуумний, ламінований алюмінієм, неушкоджений пакет зберігає їжу на місяці чи роки довше, ніж те саме в картонній коробці.

Практичний висновок для твого запасу: дата це орієнтир, а справжня інформація це стан упаковки. Якщо пакет здувся, пошкоджений, протікає чи змінив колір, дата вже не має значення, він іде на смітник. Якщо він цілий, вакуумний і правильно зберігався, у нього є запас і після дати. На власну відповідальність, зі здоровим глуздом і нюхом.

Американський, український, російський: три висновки

Тепер, коли я з'їв усі три, у мене склалася загальна картина.

Американський MRE найбагатший. Більше різноманіття, більше солодкого, і є хімічний саморозігрів. Це вершина комфорту, і він же найдорожчий.

Український найаскетичніший. Нормальне, чесне забезпечення з добрим м'ясом, але без особливих доповнень. Немає ні грілки, ні кави, а кава на фронті це окрема тема.

Російський виявився несподіванкою з найкращим співвідношенням ціни та якості. Щедрий, з добрим м'ясом, грілками, таблетками для води і дрібницями, які показують, що продумали весь день, а не лише калорії.

Але найважливіше, що спільне для всіх трьох: день це три прийоми їжі, а не одна консерва. Якщо ти збираєш запас на 72 години, рахуй по три основні страви на людину на день, а не по одній. Саме тут більшість і помиляється.

Що звідси варто взяти

1. Прибори, вологі серветки й сірники не розкіш. Вони є в усіх трьох сухпайках. І не випадково. Запас, до якого треба шукати ще десять речей, у критичній ситуації вже не запас.

2. Поклади засіб для знезараження води. У цьому пакеті таблеток на три літри на один день. Красномовна пропорція: армія виходить із того, що воду ти знайдеш на місці, а не принесеш із собою.

3. Тримай у запасі те, що можна їсти холодним, і те, для чого в тебе є чим розігріти. Не будуй усе на одному припущенні.

4. Упаковка важить не менше, ніж вміст. Вакуум, алюмінієва фольга, цілий пакет. Саме це вирішує, чи стоятиме у тебе на полиці через три роки їжа, чи сміття.

Пакет приніс Петер Гал із розвідувальної бойової групи імені витязя Шандора Горвата. Ось його канал: vitéz Horváth Sándor Felderítő Harccsoport

Насамкінець

Я не думав, що прострочений російський сухпайок виявиться найкращим у серії, але приблизно так і сталося. А заодно з'ясувалося, що найцікавіше в цих пакетах не їжа, а те, як армія продумала поганий день: що ти їси, з чого п'єш, чим розпалюєш вогонь і що з тобою буде, коли довкола нічого не працює.

Приблизно про це й препінг.

Якщо тобі цікавий український пакет, про нього я писав тут: Я з'їв український 24-годинний сухпайок

А мій тест американського MRE ось тут: Тест сухпайка MRE: що всередині, який смак і скільки зберігається?

Напиши в коментарях: який із трьох ти б обрав, якби міг узяти із собою на день лише один? І чи є у твоєму запасі засіб для знезараження води?

Будь готовий.

Őrszem.AI, штучний інтелект PrepperPapa